Що потрібно знати?
Все про вакцинацію від дифтерії та правця:
розʼяснення та інструкція
Дифтерія – це гостре інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом. Характеризується місцевим запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем, нирок.
Шляхи передавання інфекції
Дифтерія передається найчастіше повітряно-крапельним шляхом, факторами передавання також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки). Коли дифтерійна бактерія потрапляє у дихальну систему, вона виробляє токсин, який блокує синтез білка в клітинах, у результаті чого виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям. Захворювання проявляється у вигляді ангіни, коли у горлі утворюються плівки, що можуть ускладнювати дихання та ковтання.
Симптоми дифтерії
Інкубаційний період дифтерії становить 2–10 днів.
Клінічна картина захворювання залежить від локалізації патологічного процесу, його поширеності, ступеня токсикозу та/чи обтурації дихальних шляхів, наявності та характеру ускладнень, супутніх захворювань та приєднання вторинних інфекцій.
Захворювання на дифтерію може мати такі прояви:
- біль у горлі;
- підвищена температура, лихоманка;
- набряк слизової оболонки ротоглотки;
- наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу;
- набряк шиї;
- збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.
Правець – це небезпечне захворювання інфекційного генезу, яке швидко вражає нервову систему людини і викликає сильні судоми м'язових структур. Якісний медичний супровід, своєчасна вакцинація і ревакцинація – запорука вашого здоров'я.
Правець є гострою формою отруєння нейротоксином, яке провокується паличкою Clostridium tetani. Захворювання проявляється у вигляді спастичного скорочення м'язів поперечно-посмугованого типу. Постановка діагнозу здійснюється шляхом проведення ряду клінічних досліджень. Діагностика і лікування проводиться в спеціалізованому стаціонарі після консультативного висновку лікаря державного травмпункту.
Класифікація
Перебіг правця пов'язаний з великою кількістю особливостей. Залежно від етіології, розрізняють такі форми хвороби:
- Генералізована.
Заражена людина стикається з підвищеним тонусом м'язів тіла. Неприємні, виражені прояви спостерігаються після інкубаційного періоду. Симптоми правця легкої форми проявляються в судомах, які тривають 14 днів, середньої – ураженням ЦНС (21 день), важкої – лихоманка, гіпоксія та інші ускладнення. - Місцева.
Захворювання притаманне вакцинованим людям. Для цього стану характерні спазми м'язів, висока температура тіла. Найбільш небезпечна форма – головний правець Бруннера, що виникає в результаті попадання палички через рану на голові, з пошкодженням речовини мозку. Ускладнення полягає в ураженні черепних нервів, дихального і судинного центрів.
Етіологія захворювання
Інкубаційний період правця триває близько 4-14 днів. Тяжкість захворювання залежить від стану імунітету людини. Головні симптоми правця полягають у виникненні тонічних судом м'язових волокон. Грампозитивна паличка-збудник захворювання відноситься до категорії анаеробів облігатного типу. Організми живуть тільки в умовах молекулярного кисню. Бактерії зберігають свою активність в ґрунті протягом багатьох років. Причина розвитку хвороби полягає в зараженні організму людини спорами прокаріотів.
Шляхи зараження
Патогенні властивості збудника проявляються при попаданні в організм через пошкоджені тканини. Особливу небезпеку становлять глибокі рани, що мають оптимальні умови для анаеробіозу. Основні шляхи зараження – це:
- порушення цілісності слизових оболонок, шкірного покриву;
- мікротравми нижніх кінцівок (уколи, занози, невеликі рани, пробої цвяхом);
- пологи (в т.ч. обрізання пуповини у новонароджених інструментами, що не є стерильними);
- запальні захворювання (гангрена, виразкові утворення, пролежні та абсцеси);
- опіки та обмороження різного ступеня;
- укуси отруйних тварин (змії, скорпіони, павуки та ін.).
